...

ВІТАЄМО!

Про нас

Фотогалерея

Календар

«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Статистика


Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0

Пошук по сайту

Форма входу

Погода

Соціальні мережі

Агрокар'єра

Для студентів

Пошук роботи

Корисні посилання

...

...

...

...

...






Неділя, 19.11.2017, 21:52
Вітаю Вас Гість | RSS

Івано-Франківський коледж
Львівського національного аграрного університету

the official web-site
Головна | Реєстрація | Вхід
Актуальні питання


Актуальні питання

 

Чи має право працівник, якому присвоєно звання «Заслуженого», отримати відпустку у зручний для нього час?

Відповідно до підпункту 7 частини 13 статті 10 Закону України «Про відпустки», щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років — для чоловіків і 35 років — для жінок і вийшли на пенсію. Особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, згідно зі статтею 8 Закону, вважаються: Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави.

Таким чином, згаданим «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» визначено вичерпний перелік категорій працівників, які можуть отримати щорічні відпустки у зручний для них час.

Водночас працівникам, котрим у встановленому порядку присвоєно звання «Заслуженого», щорічні відпустки надаються на загальних умовах.

Викладач трудового права

Храбатин О.В.

Звернення до профспілкової організації щодо скорочення чисельності або штату

Статтею 43 КЗпП визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 частини першої (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Важливим для профспілки є дотримання п’ятнадцятиденного строку розгляду подання роботодавця, як це передбачено частини 1 статті 39 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Необхідно також дотримуватися вимог вказаної статті та частини 5 статті 43 КЗпП, якими встановлено, що профспілковий орган повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору (частина 5 статті 43 КЗпП).

Викладач трудового права

Храбатин О.В.

 

                      

Чи потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу за цивільно-правовим договором?

Поняття договору про надання послуг та порядок його застосування визначено ЦК України. За договором про надання послуг відповідно до ЦК України одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи викладене, особа не може бути прийнята на роботу за цивільно-правовим договором, з нею можливо лише укладання трудового договору.

Відносини, що виникають при укладанні трудового договору регламентуються Кодексом законів про працю України. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Таким чином, у разі укладання з особою цивільно-правового договору на надання послуг повідомлення до Державної фіскальної служби та її територіальних органів не направляється.

Викладач трудового права

Храбатин О.В.

 

 

 

У нашій школі відбулося скорочення, директор вже попередив мене про звільнення. Чи маю я певні пільги у такому випадку, якщо я одна виховую маленьку дитину?

 

Пунктом 1  частини  першої  статті  40  Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) передбачена  можливість  звільнення  працівника   за   ініціативою власника  чи уповноваженого  ним  органу  у  зв'язку зі змінами в організації  виробництва  і  праці,  в  тому   числі   ліквідації, реорганізації,   банкрутства  або  перепрофілювання  підприємства, установи,   організації,   скорочення   чисельності   або   штату працівників.

В інтересах охорони материнства та дитинства не допускається звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — у порядку і випадках, передбачених частиною шостою ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (частина третя ст. 184 КЗпП). Ці гарантії, відповідно до статті 186-1 КЗпП, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників).

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9  «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92, одинокою матір’ю слід вважати «..жінку, яка не  перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено  в установленому порядку за вказівкою матері,  вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину  сама». Тобто, для визнання жінки одинокою матір’ю необхідна наявність наступних ознак:

-жінка виховує дитину сама;

-утримує дитину сама;

Отже, КЗпП не дозволяє звільнити одиноку матір\одинокого батька за ініціативою роботодавця. Навіть у разі повної ліквідації підприємства, роботодавець зобов’язаний працевлаштувати цих осіб.

 Консультацію підготовлено викладачем консультантом юридичної консультації Virtus Харабатин О.В.

 

 

    Які особи мають право на створення С(Ф)Г ?

 

Згідно Закону Про С(Ф)Г ст 4 . Право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний дієздатний громадянин України,  який  досяг  18-річного віку, виявив таке бажання, має документи,  що  підтверджують  його здатність займатися сільським господарством, та пройшов конкурсний відбір.

     Першочергове право на  створення  селянського  (фермерського) господарства надається  громадянам,  які  проживають  в  сільській місцевості і мають необхідну  кваліфікацію  або  досвід  роботи  в сільському господарстві.

     Конкурсний відбір бажаючих  створити  селянське  (фермерське) господарство проводить районна (міська) конкурсна  комісія,  склад якої  формує  районна  державна  адміністрація  (виконавчий  орган місцевого самоврядування) і затверджує голова районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні  якої  є  район,  Ради  народних  депутатів.     До складу комісії включаються представники районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є  район,  Ради  народних депутатів, управління сільського господарства та відділу земельних ресурсів місцевої  державної  адміністрації, асоціації   фермерів, сільської, селищної Ради народних  депутатів,  на  території  якої передбачається  відведення  земельної  ділянки    для    створення селянського (фермерського) господарства, та інших  заінтересованих державних і громадських організацій.

 консультант юридичної клініки Virtus Підлуська Н.М.

 

 

В чому ж полягає право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції?

Виходячи з аналізу вище згаданих статей, зміст даного права включає наступні елементи:
листи, телеграми, телеграфні повідомлення тощо є власністю адресата листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути використані, в тому числі і шляхом їх опублікування, лише за згодою особи, яка їх направила, та адресата у тому випадку, коли така кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, то для її використання, зокрема шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи у випадку смерті фізичної особи, яка направила кореспонденцію, та адресата використання кореспонденції, зокрема шляхом опублікування, можливе лише за згодою їхніх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх нема – батьків, братів та сестер.
Кореспонденція, яка стосується фізичної особи, може бути долучена до судової справи лише в разі, якщо в ній містяться докази, що мають значення для справи. Інформація, яка міститься в такій кореспонденції, не підлягає розголошенню.
Порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання злочинові чи з’ясування істини під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Порушенням таємниці кореспонденції вважається накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку. Відповідно до ст. 187 КПК України такі слідчі дії можуть бути вчинені лише за наявності достатніх підстав вважати, що в листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінювалися за допомогою засобів зв’язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо.
За цих підстав для накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку слідчий за погодженням з прокурором звертається до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства для отримання своєрідного дозволу – постанови про накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку.
Арешт на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку з метою запобігти злочину може бути застосовано, як виняток, до порушення кримінальної справи.

 

Підготував консультант юридичної клініки Virtus Лещишин Ю.С.


Розробка сайту: Голубчак О.М. © 2017